Село Волова Верховинського району Івано-Франківської області було засноване у 1849 р. Через село протікає річка Ільця. Верховинський регіон повністю розташовано на терирорії українських Карпат – гори Чорногора, Гринява, Чивчини. Гуцульскі традиції та звичаї, ремесла та міфологія дивовижним чином збереглися в цьому куточку дикої природи, яку не сплюндрувала сучасна шалена цивілізація. Туристи їдуть до Волови не лише за гірськолижними принадами та етноскарбами, а й задля лікувально-оздоровчого ефекту. А завзяті риболови у гірських річках ловлять рибу рідкісних видів – форель, лосось, марена та багато інших.
Проживаючи у Волові можна відвідати цілу низку цікавих архітектурних та історичних пам'яток Верховинщини:
- церкву Різдва Пресвятої Богородиці (1719 р., дзвіниця з 1818 р.), с. Криворівня;
- Миколаївську церкву (1867 р.); дерев’яна, с. Барвінків;
- церкву Успення Св. Анни (1872 р.); дерев’яна, с. Бистрець;
- Троїцьку церкву (1882 р.); дерев’яна, с. Верхній Ясенів, пам’ятними також є хрест біля церкви на честь скасування панщини та могила Січових стрільців;
- церкву Покрови Пресвятої Богородиці (1849 р.); дерев’яна з дзвіницею, с. Білоберізка;
- церкву Усікновення глави Йоана Предтечі (1872 р.); дерев’яна, с. Зелене, відома своїм іконостасом;
- церкву святих апостолів Петра і Павла (1843 р.); дерев’яна з дзвіницею, с. Красноїлля;
- Вознесенську церкву (1938 р.); дерев’яна, с. Устеріки;
- Михайлівську церкву (1872 р.); дерев’яна, с. Довгопілля;
- Михайлівську церкву (1872 р.); дерев’яна, с. Черемошна.